За Героя!

За тебе вийду заміж! За Героя!
Що воював за те, щоб я жила!
Ти не кордоном закривав - Собою,
Бо за Тобою - Ненька. Ще жива...
Тобі народю я синів. ГЕРОЮ!
Хай ними подвиги твої ідуть в віки!
Ти, Дорогий, закрив нас всіх Горою!
...Горами стали всі Чоловіки...
Тобі, Хоробрий, буду борщ щодня варити.
Тобі сорочку вишию. Сама!
Про подвиги Твої розкажуть наші діти,
Про те, що взнав Ти, що таке - ВІЙНА...
Я знаю: в тебе серце тріпотіло,
Наче наляканий, у клітці, птах.
Я знаю: твої руки не хотіли
Тримати той страшенний автомат...
Ти народився, щоби стать Героєм.
Те матінка твоя і батько зна.
І так хвилюються, не сплять вночі обоє,
Бо ж знають, яка клята та ВІЙНА...
Був батько атеїстом - то забув вже
І молить Бога зранку й до зірок:
Війну ту кляту, підлу - зупинити...
Живим вертайся, Рідний наш Синок!!!
...Тебе ніколи ще не бачила я, Рідний,
Та відчуває моє серце: Ти - в ВІЙНІ.
...В Тебе стріляють.... В тебе лучать... Бідний!!!
Ніколи не побачу тебе!..Ні...
...Лишилася вдовою я навіки...
А твій убивця й далі убива...
...І скільки сотен тисяч Чоловіків
Попали у ті кляті жорнова...
Залишилось Країні лиш журитись,
Від болі стогне вже які віки!
Залишилось нам, бідним, лиш молитись
Вже Ангелам, що - ті чоловіки.
Ви, Ангели, Рідненькі, передайте
Молитву нашу Богу - щоб почув.
І радісно в Раю своім літайте,
Його у Вас уже не відберуть.

(Оксана Калінська)