...Ти знаєш, що ти - людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Що мати оплакує сина?
Що люди гинуть в війні?
Забудь накінець про гроші,
Що маєш на цій війні!
Ціна цих грошей нехороша!
Ти ж маєш немало їх!
Тепер рукава засучити -
І ворога гнать мітлой!
Ну, скільки ж можна платити
Життями, бумажний король!
Ніхто тобі не віддячить
За те, що ти так продаєш!
Ніхто тобі не пробачить!
Ну, серце відкрий своє все ж!
Тебе весь народ твій просить
Від дитятки до старика!
Бо ж ворог усіх нас косить -
І не дрожить рука!
Ми ж знаєм, що ти - людина!
Ти знаєш таке чи ні?
Прокинься, бо знову сина,
Останнього свого сина,
Єдиного свого сина
Віддала мати війні...
Ти знаєш про це чи ні?
Що мати оплакує сина?
Що люди гинуть в війні?
Забудь накінець про гроші,
Що маєш на цій війні!
Ціна цих грошей нехороша!
Ти ж маєш немало їх!
Тепер рукава засучити -
І ворога гнать мітлой!
Ну, скільки ж можна платити
Життями, бумажний король!
Ніхто тобі не віддячить
За те, що ти так продаєш!
Ніхто тобі не пробачить!
Ну, серце відкрий своє все ж!
Тебе весь народ твій просить
Від дитятки до старика!
Бо ж ворог усіх нас косить -
І не дрожить рука!
Ми ж знаєм, що ти - людина!
Ти знаєш таке чи ні?
Прокинься, бо знову сина,
Останнього свого сина,
Єдиного свого сина
Віддала мати війні...
Оксана Калінська
No comments:
Post a Comment