На Йолку - РАЗОМ!

Якщо відчуваєш знервовані хвилі,
Якщо під ногами лютує земля,
Якщо в голові закрутилися мрії,
Знай - то встає Батьківщина твоя!

То твоя ненька прокинулась раптом,
Скидаючи з себе ланцюг та кайдани,
То твої браття повстали нарешті,
Займаючи всі у країні Майдани!

Ти чуєш, кругом звідусіль і повсюду
Цей голос стурбований, рідний та сильний…
Це тебе кличе твоя Україна:
Прийди, поможи мені, любий мій сину!

Мій синку, мене намагались топтати,
Знущались жорстоко, не можу терпіти,
Та не побачать мене на колінах,
Не здамся ніколи, бо в мене є діти!

Вони відстоять, їх нічим не злякати,
В’язниці, міліція, газ та гранати…
Якщо ми за правду, за сина, за мати,
Повірте, не зможете нас залякати!

Ти знаєш, хвилююсь за тебе, мій сину,
Останні два тижні живу як на голках.
Біжи на майдан чим скоріше, мій милий,
На тебе святкова чекає там ЙОЛКА!

Чомусь зажурилась та ЙОЛКА святкова,
Схилилась, як в лузі червона калина…
Та щось там і справді під ней червоніє!
То кров пролилася, кров України!

То уряду тупість, жорстокість, байдужість
Та сила, спрямовані проти народу!
І ми не сдалися, не впали, не втікли,
Весь світ нехай знає, якого ми роду!

Весь світ вболіває, весь світ небайдужий,
Спішить звідусіль та летить допомога,
І я посміхаюсь тобі, любий друже,
На мене чекає важка перемога!

А нелюдям цим я ще все розкажу,
Я доведу, що в народі резон.
Та тільки боюсь, знадобиться переклад…
Ти знаєш китайську? А тюремний жаргон?

Покайтесь, негідники, та на колінах
Благайте пробачення ваших людей!
Та соромом вмийте свій гріх на майдані
Й тікайте подалі від наших очей!

Синку, прокинься, крокуй уперед,
Бо разом ми сила! Бо ми є народ!
До чорта ту ЙОЛКУ! Навколо ЯЛИНКИ,
Мій любий, станцюємо ми хоровод!

Як ти не байдужий, як ти українець
І самоповага в тобі не відсутня,
Вставай, прокидайся, приєднуйся, друже!
З майданом рушай у щасливе майбутнє!

(Ольга Філіпова, 6 грудня 2013р.)