Спить уся країна,
І солодко спить Ілля,
Мій онук єдиний…
Спить солодко, бо не знає,
Що його родина
Цю квартиру орендує
За високу ціну…
Спить солодко, бо не знає –
Мати без роботи,
Баба два кредити має
Й розірвані боти..
Спить солодко мій малюк,
Нічого не знає.
А у мене в скронях стук –
Що його чекає?
… А десь інше є життя.
Ми його не бачим!
Там - також онук Ілля!
Там - ніхто не плаче!
Доля всміхнена комусь,
Іншим - каже спини…
У того Іллі дідусь -
Президент країни.
Непогано, мабуть, бути
Внуком президента.
І напевно, він не взутий
В тапці з секонд-хенду…
Та мені не шкода щастя
Тій чужій дитині!
Аби його дід не вкрав
Долю України!
Аби дід його та був
Шляхетного роду,
Тоді може б він віддав
Вкрадену свободу.
Та колись на цій землі,
Що зазнала муки,
Зустрінуться два Іллі!
Дві долі... Два онука…
Як подивляться? Що скажуть?
Це мене бентежить!
На які щаблини стануть -
Від мене залежить…
І тому сьогодні я
Мовчати не стану!
Щоб ріс вільним мій Ілля,
Іду до Майдану!
Автор Тетяна Малахова
No comments:
Post a Comment