Чекаю... Тихо опустилась на коліна і благаю

Чекаю...
Тихо опустилась на коліна і благаю:
О Господи почуй мене!
Прошу лиш за мою країну!
Та за майбутні долі всіх хто в ній живе...
О Господи, єдиний наш володар!
Ти батько всіх отих синів,
Які вже кілька місяців в порозі
Благають волі вля своїх дітей!
Розплющи очі тим драконам
Прочисти вуха до душі! -
...думки зривають більш болючі
Словоутворення для них...-
Прости, за помисли гріховні, 
Вже ні для кого не секрет...
Раніш хотілось, але нині
Він вже для нас не президент!
Для мене він їм і не був -
Нікого з нас він і не чув!
Не знаю хто його обрав...
Але цікавить хтоб прибрав!
І знов...прости мене за низку
Гріховних помислів у мозку...
Та серденько болить за тих
Хто прагнув миру і свободи
Але побачить лиш з верхів, 
Якщо до себе їх впустив...
Благаю ще за них, мій батько...
Тебе люблю понад усе!
І вірю в те, що ти все бачиш!
І всі одержать щось за все!
І знов до долу...знов благаю!
Не сплю ночей за мій майдан!
І ти не спиш...я нагадаю
Про мій барвистий рідний край! 
Про мову нашу соловїну,
Пісні, блакитний небокрай...
Сади вишневі, жовту ниву...
Ніколи нас не забувай!
Я прагну волі Україні! 
Волі у виборі своїм! 
Спаси нас Господи! 
Амінь! 

(5.02.2014 Ірина Кислиця)