Війна нас випробовує на міць...

Війна нас випробовує на міць.
У госпіталі мало вільних місць.
Навколо більше виплаканих сліз,
А нами повсякчас керує злість.

Лікує рани хлопець – із простих.
Він, може, був би радий чути тих,
Хто все найкраще гостям віддавав
І наче стільки часу «годував».

Він, мабуть, міг би обійняти світ,
Не думати про «до» – а потім «від».
Йому дається важко кожен рух –
Непросто обійматися без рук.

Для друзів у порожні їх квартири
Несе гвоздики – дві або чотири.
І все йому здається, ніби мало.
Тримати нічим – і несе їх мама.

… Навколо більше виплаканих сліз
І нами повсякчас керує злість.
Ми ділимо: є ми і є «не ми».
Війна нас випробовує на мир.

Тетяна Власова