Спасибі, що живий

( присвячується Дмитру Булатову)

Живий. Спасибі, Дмитре, що живий.
Тебе у Бога вимолила Україна.
Чи ти гадав, що прийде час такий,
Коли і світ стає страшна руїна.

Спасибі, хлопче, що живий.
Аж синє тіло. Били. О, як його били.
І вітер зі Сходу від крові дурний,
То він, наче струни, рвав тобі жили.

Живий. Спасибі, Дмитре, що живий.
Бо кат на ешафоті став безсилим.
Ти знаєш, а вожак у журавлів міцний-міцний,
Веде свій ключ й з крилом обледенілим.

Оксана Максимишин-Корабель
31 січня 2014 року