Завдяки тобі, солдате, ми живі!

Моє серце стукає: тук, тук,тук.
Зараз розумію я: то не просто звук.
Зараз зрозуміла я: б"є, бо я жива.
Завдяки тобі, солдате. Ось і всі слова.
Ти стояв. Ти вистояв. Кожен день був - жах.
Так багато падало на твоїх очах...
Ти такого бачив, що Боже борони...
Так і не пробачив, що злягли вони.
Ти своїх полеглих бачиш лиш у снах,
Прилітають Ангелами - сльози на очах:
-Ми за тебе молимось! - кажуть вже й вони,
А не тільки мами, жінки і сини.
-Ти борися, брате! Ми зараз в Раю,
Бачимо ми чистую душеньку й твою:
Ти світлієш серцем, чистишся від зла
Тим, що Батьківщину борониш ВІД ЗЛА.
Ти помітив, милий, що змінився так,
Взявши в свої руки важкий автомат?
Ти став зовсім інший - прибрано в душі!
Став складати музику і писать вірші...
Ти повинен знать тепер річ одну просту:
Що стояв ти вдень, вночі в Неньки на посту,
Своєю хоробрістю нас всіх боронив,
Донек України і її синів,
То за те добро твоє, мир у нас усіх
Боженька сам поселився у душі твоїй!!!
Ти змінився, брате! Можеш уявити,
Що може молитва до Бога зробити!
Бо ж молилися за тебе не тільки жінка й мати -
Сорок мільйонів!!! Одночасно, брате!!!

Оксана Калінська