Wednesday, May 6, 2015

Назад, до Бога!

Україна, моя ненька! Що сталось з тобою?
Стала ти, рідненька, знову полем бою...
Знову ворог підлий приповз, гад, на тебе,
Знову плач стоїть над тобою в небі...
Ти, хороша, знаєш, скільки в тобі героїв,
Вони тобою полічені, вони зараз з тобою.
Ти їх душі Боженькі з ласкою віддала,
А тіла їхні собі з сумом забирала.
Що поробиш, милая, якщо ворог лютий
Напада без совісті, бреше, як той Тупін...
Бреше підло, низько, наче душу прОдав,
Стравлює нас, стравлює, стравлює народи...
Терпиш, дорогенька, вже тисячоліття
Ворогів тих клятих, їх страшні наліти,
А наші герої тебе захищають -
Їхні душі світлі до неба злітають.
А мені приходить думка, що то все непросто:
Що непросто ми топтали українські роси.
Що непросто народились ми на Україні
І непросто захищають хлопці Батьківщину.
На Україні народжуються душі лиш для того,
Щоб загинуть для Вітчизни - і назад, до Бога!!!
Бог їх сам, захистників, сюди посилає,
Таким чином Україну-неньку захищає!
Наші душі - самі світлі, їм у РАЙ - дорога!
Бог відправив нас на неньку, і - назад - до Бога.

Оксана Калінська

No comments:

Post a Comment